Правила безпеки. Інструктаж з безпеки життєдіяльності під час зимових канікул

 

9 лайфхаків, як мотивувати дитину робити домашку

 

1. Створіть умови

Важливо розібратися поетапно в тому, чому дитина не хоче сідати за уроки. Почніть із фізіологічних нюансів. Може, голодна чи втомлена? У неї некомфортне робоче місце? Зручність важливо проконтролювати батькам: дитина може вважати ідеальними м’яке крісло та завалений динозаврами робочий стіл, але порушений кровообіг і розфокусована увага не дають їй зробити завдання.

2. Враховуйте темперамент

Коли починати робити домашку? Одні батьки вважають: дитині треба відпочити після шкільного дня. Інші: поїв — займайся, а гуляти й розважатися можна, коли все виконано, інакше школяр захопиться і про уроки забуде. Помилка в тому, що дорослі вирішують це на власний розсуд. Насправді, найбільш плідний час у дітей — різний, і його треба разом шукати. А якщо дитина вже закінчила початкову школу, слід дозволити їй самій знаходити пікову працездатність. «Жайворонку» за біологічним годинником підійде виконання уроків рано вранці, «сові» — після вечері.Темперамент теж важливий. Холерика після шкільних занять варто відправити погуляти чи зайнятися спортом, щоб він виплеснув зайву енергію. Флегматику краще залишити більше часу на виконання завдань, щоб він міг займатися у звичній неквапливій манері. Меланхоліки швидко перевтомлюються, у них низька стресостійкість. Перед заняттями для них корисні тихі приємні справи, релакс і навіть денний сон. А домашку краще розбити на невеликі підзавдання, після виконання яких робити перерви.

 

Осінні канікули

 

Правила спілкування з дітьми: поради сучасним батькам від психолога

 Правило 1 

Будьте чесними. Важливо говорити правду і передавати дитині своє ставлення до обговорюваної теми. Діти у віці від 5 до 10 років сприймають інформацію чуттєво і буквально, не через критичний розум, не оцінюючи та не зважуючи її. І якщо ми говоримо неправду, дитина обов'язково це зрозуміє, що залишить в її душі незадоволеність і вона обов'язково повернеться до цього питання знову. 

Правило 2 

Враховуйте вік і почуття дитини. Є багато складних тем, які можуть сильно вразити дитину, наприклад, смерть. Тому обов'язково враховуйте її характер, вік та інтелект. Спостерігайте, чи зрозуміла вона нову інформацію. Ніколи не вживайте складні слова або наукові терміни, дитині вони будуть незрозумілі, ця тема залишиться для неї складною, і, як наслідок, до неї сформується складне ставлення.

Правило 3 

Підкріплюйте свої відповіді додатковою інформацією. Проілюструйте прикладами зі свого життя те, про що говорите. Але якщо з якоїсь причини у вас немає такого досвіду, то на допомогу завжди прийдуть казки, міфи або мультфільми. У віці 5-10 років діти чудово сприймають метафоричну інформацію. У казках і міфах ми завжди зустрічаємо героїв, які проживають приблизно одні й ті самі сценарії, наприклад, виказують рішучість у складних ситуаціях, завжди знаходять правильне рішення, стають щирими друзями, допомагають іншим. Такі приклади дають дитині певні загальні поняття і формують правильні цінності.

Правило 4 

Зберігайте візуальний і тактильний контакт, розмовляйте у спокійній атмосфері. Для дітей візуальний контакт просто необхідний, щоб вони могли засвоювати ту інформацію, яку отримують. Якщо ми обговорюємо складні теми, наприклад, розлучення, важливо приділити увагу і тактильному контакту – обійняти, взяти за руки тощо. Крім того, атмосферу, в якій ви розмовляєте, потрібно обирати або моделювати. Якщо ви відповідаєте на серйозні запитання дитини похапцем, то її сприйняття інформації викривляється і ставлення до цієї теми також формується у викривленому вигляді. Тому якщо у конкретний момент у вас немає часу або вам необхідно підготуватися до розмови, краще відкладіть її, але обов'язково попередьте про це дитину, наприклад, дивлячись в очі скажіть їй, що сьогодні ввечері ви повернетеся до цієї теми та поговорите про це.

 Правило 5 

Не недооцінюйте вік та інтелектуальні можливості дитини. Важливо пам'ятати, якщо дитина поставила питання або порушила якусь тему, то вона дозріла і готова отримати інформацію. Не уникайте її запитань, відповідайте прямо і відкрито «без води та підсолоджувачів». Крім того, є теми, про які важливо поговорити на декілька років раніше, наприклад, тема статевого дозрівання. Перш ніж дитина з цим стикнеться, ми повинні передати їй необхідну інформацію та підготувати її. 

 Леся Ковальчук психолог, дійсний член професійної психотерапевтичної ліги                                                                                                          

Пам’ятка на літні канікули

 

7 речей, які роблять батьки й тим самим ненавмисно відштовхують своїх дітей

 

Двадцять порад батькам про те, як виховати успішних дітей

1. Читайте дитині, читайте з дитиною, слухайте, коли вона читає. Хай вона бачить, що ви читаєте.

2. Навчіть дітей бути незалежними, не робіть все за них. Знайдіть інформацію про те, яких навичок потрібно очікувати від дитини певного віку. (Наприклад, коли вона має вміти зав’язувати шнурки).

3. Нещодавні дослідження (опубліковані виданням Business Insider) свідчать, що найуспішнішими стають люди, яких у дитинстві батьки привчили робити щоденні домашні справи, в яких був розклад. Тож давайте дітям роботу по дому.

4. Встановіть правила і будьте послідовними, дотримуйтесь правил і розпорядку дня для дитини.

5. Будьте авторитетними, а не авторитарними. Не кричіть на дітей, не будьте жорсткими.

6. Слухайте дітей, відкладіть геть свої телефони. Вчіться спілкуватися наживо.

7. Інколи батьки кажуть: “Я говорю зі своєю дитиною”. Але вони говорять до неї, а не з нею. Якщо ви маєте спільну розмову, тоді навчаєте дитину, як спілкуватися із суспільством.

8. Ми говоримо, що діти мають свободу вибору, але вони не народжуються зі здатністю робити хороший вибір. Тому наша відповідальність – навчити цього. Це не означає відкривати шафу і казати: обирай, що одягнути. Адже дитина може взимку обрати футболку. Дайте натомість вибрати серед трьох речей, які підходять до погоди і місця, в яке йде дитина.

9. Якщо дитина не хоче робити вибір, або їй не подобається те, що їй запропонували, ваше завдання – навчити її контролювати емоції. Діти мають розуміти, що емоції, які вони відчувають, – справжні. Ми маємо навчити їх називати “злість”, “радість”, “щастя”, контролювати і розпізнавати в інших. А також розуміти, що вони справжні для іншої людини.

10. Сфокусуйтеся на процесі, а не результаті. Діти потребують простору для помилок, бо навчаються. Вони мають навчитися виправляти помилки й бути відповідальними за свій вибір.

11. Двомовність або знання багатьох мов допоможе дитині в майбутньому, бо їй доведеться працювати з людьми, які не знають її рідної мови.
Лінгвістичні навички включають у себе щось більше, ніж просто володіння мовою. Вивчаючи мову, ви вивчаєте також, ким є люди, які нею говорять, їхню культуру.

12. Не вимагайте від дітей говорити іноземною мовою після першого заняття. Для вільного соціального спілкування потрібно 2-3 роки, а вільне володіння академічною мовою потребує до семи років вивчення. Усе приходить з часом.

13. Заняття музикою допомагає розвивати слухову пам’ять, а отже – полегшує вивчення мов.

14. Не знаю, чому “нудно” стало поганим словом. Нудьгувати – добре, це дає час подумати.

15. Коли діти роблять щось добре – хваліть їх, але не так, щоб вони вважали себе королями та принцесами. Так у них розвинеться здорова самооцінка, і вони знатимуть, коли похвала заслужена, а коли – недоречна.

16. Допомагайте дітям формувати образ здорової людини. Зараз дівчатка думають, що повинні мати ідеальну шкіру, пишні губи, бути дуже худими. Пам’ятайте, що стандарти краси постійно змінюються.

17. Коли ви нарікаєте на школу чи вчителя – знайте, що це вплине на здатність школи навчати вашу дитину.

18. Не забувайте приділяти час собі, щоб дитина бачила, що ви особистість. Не робіть її найважливішою у своєму житті так, щоб у вас не було стосунків з іншими людьми – це вплине на її власну здатність будувати стосунки.

19. Розвивайте в дитині сильне відчуття родини. Запровадьте сімейні ритуали, які робитимете разом. У вас має бути спільний сімейний час – наприклад, обід.

20. Допомагайте дітям зрозуміти їхнє місце у світі – діліться з ними мовою вашої родини, розповідайте родинну історію чи спогади.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Розвиваючі завдання для дітей допомагають розвитку образного мислення та дрібної моторики, сприйняття кольору, орієнтування в просторі

https://childdevelop.com.ua/ 

ПІДТРИМАЙ ДИТИНУ: РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛЯРІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimaj-ditinu-rekomendaciyi-batkam-dlya-zberezhennya-ta-pidvishennya-motivaciyi-do-navchannya-u-shkolyariv-pochatkovih-klasiv

Як ефективно тренувати пам'ять дитини: поради та ігри для батьків

 

Пам'ять – одна з найважливіших функцій людського мозку. Без неї неможливо усвідомлювати себе, набувати досвід, вчитися та розвиватися. Тому пам'ять є чи не найважливішим нашим інструментом, який необхідно розвивати та покращувати, і для цього є чимало методів та вправ, про які ми вам сьогодні розповімо.
Пам'ять дитини, на відміну від пам'яті дорослих, в основному короткочасна і мимовільна. Тобто дитина зберігає у пам'яті інформацію менший період часу, ніж дорослий, і запам'ятовує в основному мимоволі – тобто без докладання якихось зусиль і спеціального формування образу.
Мимовільна пам'ять не забезпечує "суцільного запам'ятовування" і запам'ятовування цілої низки подій. У пам’яті залишаються лише деякі найбільш емоційно забарвлені моменти. Дорослі ж запам'ятовують в основному довільно, тобто доклавши певних зусиль і намагаючись запам'ятати всю необхідну інформацію. Довготривала пам'ять у дорослих розвинена набагато краще, ніж у дітей.
Вік 7-10 років – це ранній шкільний вік. Його основною ознакою є формування довільної уваги і довільної пам'яті. Для поліпшення запам'ятовування дитині як і раніше необхідна емоційно забарвлена інформація, що запам'ятовується, а також розуміння, для чого саме він запам'ятовує.
В середньому і старшому шкільному віці стиль запам'ятовування вже нагадує дорослий. Переважає довгострокова і довільна пам'ять. Дитина намагається запам'ятати інформацію цілеспрямовано. Щоб інформація з короткочасної пам'яті краще переходила в довготривалу, потрібно постійно повторювати завчене, виконувати вправи, спрямовані на розвиток пам'яті.
Як розвивати пам'ять дитини
Найголовніше – пам'ять потрібно постійно тренувати і стати тренером мозку своєї дитини або, можливо, свого власного. Розвивати і зміцнювати пам'ять дитини можна в будь-який момент часу, необов'язково це проводити у вигляді спеціального заняття. Обов'язковими умовами є наявність бажання у дитини і складова гри у тренуванні.
Постійно повторюйте вже засвоєний матеріал, пройдені уроки, вивчену інформацію і взагалі все, що передбачає запам'ятовування. Найкраще запам'ятовується інформація, яка вже частково присутня у нашому мозку. Тому якщо хочете поліпшити і розвинути пам'ять – потрібно більше вивчати напам'ять. Чим більше інформації зберігається в мозку, тим легше запам'ятовується нове.
Запитуйте у дитини, як пройшов її день, попросіть описати все детально – у що дитина гралася, що їла на обід чи сніданок, у що були одягнені учні чи вчителі у школі, яку книжку їм читали та іншу схожу інформацію.
Хорошим методом тренування пам’яті є використання різноманітних мнемотехнік, які, до того ж, допомагають краще запам'ятовувати інформацію.
Мнемотехніка "ланцюжок"
Ця техніка підходить для запам'ятовування низки слів, що допомагає при вивченні іноземної мови. Потрібно уявити кожне слово у вигляді образу, і потім подумки приєднати його до наступного слова. Важлива деталь – образи повинні бути рівними за величиною.
Мнемотехніка "метод Цицерона"
Техніка також добре підходить для запам'ятовування слів. Кожне слово також пов'язується з певним образом, які після цього необхідно "розставити" у квартирі, кімнаті або на столі. Потім потрібно уявити звичний маршрут і просто "побачити" слова-образи. Наприклад: заходжу в квартиру – на килимку лежить апельсин, включаю світло – на вимикачі приклеєний слон і так далі. Всі образи також повинні бути різної величини.
Мнемотехніка для запам'ятовування чисел
Дуже добре допомагає запам'ятовувати номери телефонів та іншу цифрову інформацію. Кожну цифру потрібно уявити у вигляді фігурки або якогось образу. Потім з образів скласти ланцюжок, яки запам'ятовується так само, як і ланцюжок слів.
Як тренувати пам'ять вдома: корисні поради
Для розвитку пам'яті необхідна комплексна робота, крім постійних тренувань пам'яті:
забезпечте дитині повноцінне харчування. Вона повинна отримувати в достатній кількості вітаміни, особливо вітаміни групи В, жирні омега кислоти і магній. Дізнайтеся, які продукти корисні для мозку.
забезпечте правильний режим дня. Дитина повинна мати достатню кількість годин для сну. Сон необхідний для відновлення і зняття нервової напруги, яка може викликати труднощі з запам'ятовуванням або відтворенням інформації.
запишіть дитину в спортивну секцію. Спортивні навантаження допомагають роботі мозку.
більше гуляйте. Забезпечте дитині можливість отримання достатньої кількості кисню.
опануйте з дитиною дихальну гімнастику. Це допоможе йому навчитися контролювати своє тіло, зніме зайву напругу і збільшить насичення мозку киснем.
Грайтеся з дитиною в розвиваючі ігри
Гра в картки – знайди пару
Ця гра проста і добре відома, але від цього не стає менш ефективною. Переверніть малюнком вниз кілька пар однакових карток, і потім, перевертаючи попарно, знаходите однакові. Якщо перевернуті непарні картки, то вони знову перевертаються картинкою до столу. Якщо відкрита вірна пара, то вона або забирається або залишається лежати відкритою на столі.
Намалюй з пам'яті
Спершу ви показуєте дитині картинку на кілька секунд. Після цього дитина повинна намалювати зображення з пам'яті. Картинка необов'язково повинна бути повноцінним зображенням, це може бути набір геометричних фігур так чи інакше накладених одна на одну, тобто будь-яке зображення, яке може повторити дитина.
Гра в слова
Чудова гра для вивчення іноземної мови або для простого запам'ятовування слів. В залежності від потреби обираєте картки зі словами або зображеннями предметів чи істот, які підписані зі звороту. Дитина читає слово і називає переклад, або ж бачить зображення і називає слово. Можна поєднати і на картках зобразити і слово, і зображення – це допоможе краще запам'ятати. Гру можна зробити самостійно вдома, для цього потрібен лише принтер і набір паперу. Радимо використати фотопапір з можливістю повторного наклеювання або магнітний фотопапір, який можна закріпити на холодильнику. 

Батьківські зустрічі "Сім’я – це пристань і гавань"

Сім’я – це пристань і гавань,

Сюди повертаєшся знов

Із мандрів далеких і плавань,

Тут вічно панує любов.

Тебе тут завжди пам’ятають,

Куди б ти не їхав, не йшов,

На тебе постійно чекають

Увага, турбота, любов.

  

    

  

  

100 цікавих і корисних фактів,

які повинні знати всі батьки!

Про дітей, про розвиток, про здоров'я...
Чому дитина ставить так багато запитань?
Запитання виникають у дитячій голові майже миттєво. Батьки ледь устигають «переварити» інформацію й щось відповісти невгамовному малюкові, як відразу чують інше, не менш хитромудре запитання. Вік «чомучки» у кожного малюка свій, але всі мами й тата практично однаково реагують на дитячі провокації. Вони розгублені й навіть можуть бути роздратовані. Деякі батьки всерйоз думають, що малюк намагається їх розлютити, ставлячи такі запитання, що заганяють їх у глухий кут. Насправді, непросто дитячою мовою пояснити, чому буває блискавка, чому кров червоного кольору, а в темній кімнаті не видно чорної кішки. Але навіть якщо дитина ставить запитання, але неуважно слухає відповідь, то це не означає, що їй не цікаво. Дитина поступово пізнає навколишній світ, намагаючись узгодити свої уявлення з новими враженнями й знаннями. Цей вік можна назвати «епохою великих відкриттів». І якщо дорослий лінується відповісти на дитяче запитання, відмахується від малюка як від настирливої мухи, існує небезпека втратити дитячу допитливість, що є двигуном розвитку.
Чому діти ябедничають?
У кожній групі дитячого садка або в кожному класі неодмінно знайдеться така дитина, яка розповідає дорослим про погану поведінку своїх же друзів. На що розраховують такі діти? По-перше, більшість ябед — це діти із заниженою самооцінкою, які будь що прагнуть привернути увагу і почути похвалу. І якщо дорослий поводиться неправильно, заохочує таку поведінку, то прагнення передати негативну інформацію вчителеві, вихователеві або батькові в дитини обов'язково закріпиться. Ябедничають і діти, яким дуже хотілося б стати лідерами, однак вони не розуміють, як це зробити. Головні ліки для ябеди, що дадуть змогу навчити дитину іншої поведінки, — це не заохочувати, а спокійно говорити: «Не слід розповідати мені про чужі погані вчинки. Я побачу все сам (сама). Недобре ябедничати, нехай уже краще діти самі розкажуть мені про те, що накоїли». Водночас потрібно обов'язково замислитися про те, як підвищити самооцінку дитини. Похвала, батьківська любов і увага допоможуть вам «вилікувати» чадо, і малюк припинить ябедничати.

Що посієте, те й пожнете

Казка про дружбу

Cоціальна реклама про приклад батьків

Загальні поради батькам

1. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.

2. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте    образливих слів.

3. Не підганяйте її, розрахувати час - це ваш обов'язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, - провини дитини у цьому немає.

4. Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає сили. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.

5. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: "Дивись, поводь себе гарно!",

   "Щоб не було поганих оцінок!" тощо. У дитини попереду важка праця.

Формування у дитини позитивного ставлення до навчання

          Інтерес до навчання може з'явитися у дитини лише, якщо з першого дня дорослі створять умови для формування у неї прагнення пізнавати, а також почуття обов'язку, відповідальності тощо.

          Важливе значення у формуванні у дітей цінностей і мотивів мають запитання дорослих. Діти легко переймаються їхнім емоційним ставленням до речей і явищ. Якщо дитина побачить, що тато, такий сильний і розумний, цікавиться й розпитує, що писали в класі, тоді й сама повірить: навчання — це справді дуже важливе й необхідне заняття, й ніколи не нудьгуватиме на уроках.

Якщо ж одразу після повернення малюка зі школи бабуся насамперед запитує: «Чим вас сьогодні годували?», дитина, не бажаючи того, поставить навчання на друге місце.

Як навчити дитину писати без помилок?

Уміння чітко і грамотно висловлювати свої думки – це важливо. З того моменту, як дитина починає писати свої перші букви в прописах, школа і батьки намагаються навчити його писати правильно, без помилок. Але комусь вдаються складні мовні звороти, а комусь важко написати без помилок навіть найпоширеніші слова. Як же навчити дитину писати без помилок?

Часто можна почути про поняття «природньої грамотності». Але грамотність – це не те, що можна передати у спадок, з чим можна або народитися, або ні. Грамотність – це навик і для придбання цієї навички необхідно докласти чимало зусиль.

Батьки і правильність їхнього мовлення грають важливу роль в тому, як в майбутньому буде писати їх дитина Адже основа грамотності дитини закладається разом з розвитком його мови. Тому, якщо вдома прийнято говорити на «суржиком», слова спотворюються, а читання книг не в пошані, то чи можна сподіватися, що дитина буде писати без помилок?

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Щоб уберегти Вас від деяких, на жаль дуже поширених помилок, ми хочемо запропонувати Вам кілька порад. Прочитавши їх, подумайте, які для Вас і Вашої родини найбільш актуальні. Спробуйте виконувати хоча б їх. Якщо Вам вдасться розумно організувати життя Вашої дитини, це полегшить Вам взаємне пізнання, вбереже від багатьох неприємностей у майбутньому і подарує години спілкування з близькою людиною. Отже, деякі практичні рекомендації.

Ваші діти – третьокласники!!!

Третій клас є переломним в житті молодшого школяра. Багато вчителів відзначають, що саме з третього року навчання діти починають дійсно усвідомлено відноситися до навчання, виявляти активну зацікавленість до пізнання.

Це багато в чому пов'язане з тими значними змінами, які відбуваються в загальному інтелектуальному розвитку дітей в даний період. Психологічні дослідження показують, що між другим і третім класами відбувається "стрибок" в розумовому розвитку учнів. Саме на цьому етапі навчання відбувається активне засвоєння і розвиток розумових операцій, інтенсивніший розвиток отримує вербальне мислення, тобто мислення, що оперує поняттями.

Нові можливості мислення стають підставою для подальшого розвитку інших пізнавальних процесів: сприйняття, уваги, пам'яті. Відомий дитячий психолог Д.Б. Ельконін так писав про особливості розвитку молодших школярів: "Пам'ять в цьому віці стає мислячою, а сприйняття таким, що думає".