Подарунок від депутата Черкаської обласної ради Сергія Павловича Воронова

Осіння фотосесія

Формування ключових компетентностей молодших школярів у контексті викликів сьогодення

Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість.

Основною метою початкової загальної освіти є всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, формування повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового способу життя. За роки навчання в початковій школі учні мають набути достатній власний досвід культури спілкування і співпраці у різних видах навчальної діяльності, самовираження у творчих видах завдань.

Набуття загально навчальних та цільових компетентностей діяльності є фундаментом подальшого успішного навчання школяра в основній школі.

У вступі до "Програми для середньої загальноосвітньої школи.

(1-4 класи) зазначено, що до складу життєвих навичок молодших школярів входять:

• організаційні навички (опанування школярами раціональних способів організації власного навчання);
• загальнопізнавальні навички (уміння спостерігати, розмірковувати, запам’ятовувати й відтворювати матеріал);
• загальномовленеві навички (основні елементи культури слухання і мовлення);
• контрольно-оцінні навички (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів).

Молодший шкільний вік є визначальним у подальшому розвитку особистості та формуванні базових компетентностей.

Спираючись на закони розвитку дитини 6-10 років, стратегічне завдання школи створити умови для повноцінного цілісного розвитку дитини та її самоактуалізації.

Усім відома істина – діти початкових класів люблять учитись, але часто забувають діти люблять учитися добре! І тому головне завдання вчителя – створити умови, що забезпечать дитині успіх у навчанні, відчуття радості від того, що "я знаю", "я вмію".

ГРА ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Ні для кого не секрет, що діти набагато простіше засвоюють інформацію, піднесену в ігровій формі. Так, останнім часом саме в ігровій формі педагоги навчають дітей математики, грамоті, іноземним мовам. Але не тільки для школярів гра важлива. Роль гри у вихованні дітей дошкільного віку також велика. Адже саме за допомогою гри дитина проявляє різні сторони характеру, задовольняє свої інтелектуальні та емоційні потреби, формує особистість.

Гра як метод виховання: чому вона вчить?

Основи етикету. Дитині досить важко пояснити, як необхідно правильно поводитися за столом, адже набагато цікавіше для нього покататися на велосипеді. А от якщо проводити заняття в ігровій формі, то все стане відразу набагато цікавіше. Наприклад, можна з донькою садити ляльок за стіл і вчити їх правильно їсти. При цьому нехай донька скаже лялькам: «Приємного апетиту», «Їж акуратно» і т.д.; Характер. Для формування характеру корисно проводити з дитиною будь-які ігри в змагальній формі.Гра як засіб виховання дітей вчить його формувати характер, розвиває самооцінку та впевненість. У дитини природним є бажання перемогти. Крім того, роль гри у вихованні дітей в тому, що діти вчаться співпереживати, розвивають емоційно-вольову сферу, стимулюють діяльність. В процесі гри, як методу виховання, створюються такі ситуації, що вимагають негайного рішення, які вчать дитину приймати рішення і нести відповідальність за свої дії; Соціалізація. Гра як засіб виховання дітей вчить їх взаємодіяти один з одним, враховувати потреби та інтереси оточуючих. Наприклад, рольові ігри сприяють збільшенню словникового запасу, розвивають організаторські та творчі здібності. Гра як метод виховання вчить дітей розвивати лідерські якості, розкривати свою індивідуальність і здібності. А для соромливих дітей гра є чи не єдиною можливістю проявити себе; Інтелектуальне і моральне виховання дітей. Гра прекрасно сприяє процесу навчання і виховання моральних якостей. Так, набагато легше навчити дитину запам’ятовуванню за допомогою асоціацій (дев’ять – це гурток з хвостиком, а буква п – це дві палички і місток, і т.д.).

При правильному підході роль гри у вихованні дитини величезна – вона вчить дитину любити знання, прагнути до навчання і виховання, показує правильні моделі відносин і поведінки. Крім того, навчаючись чогось допомогою гри, дитина навіть не підозрює, що вчиться.

100 цікавих і корисних фактів,

які повинні знати всі батьки!

Про дітей, про розвиток, про здоров'я...
Чому дитина ставить так багато запитань?
Запитання виникають у дитячій голові майже миттєво. Батьки ледь устигають «переварити» інформацію й щось відповісти невгамовному малюкові, як відразу чують інше, не менш хитромудре запитання. Вік «чомучки» у кожного малюка свій, але всі мами й тата практично однаково реагують на дитячі провокації. Вони розгублені й навіть можуть бути роздратовані. Деякі батьки всерйоз думають, що малюк намагається їх розлютити, ставлячи такі запитання, що заганяють їх у глухий кут. Насправді, непросто дитячою мовою пояснити, чому буває блискавка, чому кров червоного кольору, а в темній кімнаті не видно чорної кішки. Але навіть якщо дитина ставить запитання, але неуважно слухає відповідь, то це не означає, що їй не цікаво. Дитина поступово пізнає навколишній світ, намагаючись узгодити свої уявлення з новими враженнями й знаннями. Цей вік можна назвати «епохою великих відкриттів». І якщо дорослий лінується відповісти на дитяче запитання, відмахується від малюка як від настирливої мухи, існує небезпека втратити дитячу допитливість, що є двигуном розвитку.
Чому діти ябедничають?
У кожній групі дитячого садка або в кожному класі неодмінно знайдеться така дитина, яка розповідає дорослим про погану поведінку своїх же друзів. На що розраховують такі діти? По-перше, більшість ябед — це діти із заниженою самооцінкою, які будь що прагнуть привернути увагу і почути похвалу. І якщо дорослий поводиться неправильно, заохочує таку поведінку, то прагнення передати негативну інформацію вчителеві, вихователеві або батькові в дитини обов'язково закріпиться. Ябедничають і діти, яким дуже хотілося б стати лідерами, однак вони не розуміють, як це зробити. Головні ліки для ябеди, що дадуть змогу навчити дитину іншої поведінки, — це не заохочувати, а спокійно говорити: «Не слід розповідати мені про чужі погані вчинки. Я побачу все сам (сама). Недобре ябедничати, нехай уже краще діти самі розкажуть мені про те, що накоїли». Водночас потрібно обов'язково замислитися про те, як підвищити самооцінку дитини. Похвала, батьківська любов і увага допоможуть вам «вилікувати» чадо, і малюк припинить ябедничати.

Корисні підказки. Який друг справжній

День Українського Козацтва

Дівчатка вітають хлопчиків з Днем Українського Козацтва