І виникло слово.
І побігли в дитсадок.
Вчив баранчик
алфавіт.
Та завчив лиш букву
Б.
Пасовища, ліс і поле.
Ліплять гнізда
ластівки.
Та піднятися не зміг.
На шматочки
розлетівсь...
Неймовірний зранку.
З дерева за нею ґедзь
спостерігав.
Він порадив ґаві не
ловити ґав.
Д
З ліжка Ясочка
зіскакує,
До батьків гукає:
— ДЯКУЮ!—
Потім, з'ївши свій
сніданок,
Проказала:
ДОБРИЙ ранок!
Е
Брате, глянь,—
кричить сестричка,—
Мчить на мене
електричка!
А тепер повзе в
кімнату
Величезний
екскаватор!
Ой, на нас біжить
кабан!
Затули мерщій екран!
—
Цок! — і вимкнув брат
Антон
Телевізор «Електрон».
Є
Вгорі — гачок,
Внизу — гачок,
А поміж ними —
Язичок.
Ж
Я зібрав Жуків
чимало,
Та вони всі
повтікали,
Я — за ними. Ну й
дива!
Заповзли вони в
слова:
«Жар, каЖан, поЖежа,
Жито, Жаба, веЖа,
БаклаЖан, пруЖина,
Жало, вуЖ,
криЖина...»
Де Жуки ці? ПокаЖіть,
Позбирати помоЖіть.
З
Кружляє ніжно-білий
пух,
Міняє зайчик свій
кожух,
Вдягає лиска
рукавички,
Співають весело
синички,
Ведмідь в барлозі вже
дріма...
Яка пора, скажіть?
ЗИМА.
И
КИлИм ПетрИк бИв,
бИв, бИв,—
ТрИ пИлИнкИ вИбИв,
А як сік вИшневИй пИв
—
Аж трИ склянкИ,
вИпИв.
І
Ей, хлопчику!
Я не хлопчик...
Ей, стовпчику!
Я не стовпчик...
Хто ж ти?
Буква І!
Що в тебе на голові?
Шапка?
Ні. Крапка.
Ї
Їде зайчик у трамваї
І довкола позирає.
Тут підходить ЇЖАЧОК
І говорить:
— Ваш квиток! —
Червоніє зайчик густо
І дає листок... капусти.
Пожував їжак листок.
— Це,— говорить,— не
квиток.
Доведеться вам зійти
—
І додому пішки йти!
Й
Його зловив я на
гачок,
Оглянув зблизька
переможно.
Рибина — з гострих
колючок,
Жаль, доторкнутися не
можна.
К
Вранці півник в
курнику
Будить всіх: — Кукуріку!
Прокидайтеся,
курчата,
Будем букву К
вивчати!
Л
В небі ластівка
летить,
З вітром листя
шелестить.
Воду п'є лелека.
Сонце палить. Спека.
Дозріває жито.
Яка пора?
ЛІТО.
М
Великі МУРАХИ
Грали в шахи.
Маленькі
мурашки — В шашки.
Н
Дві палички-лічилочки
Гуляли у саду,
Аж тут зламалась
гілочка: —
Рятуйте, бо впаду! —
Летіла і кружляла,
Хапаючись за клен,
Між паличками впала —
І вийшла буква Н.
О
В зеленім лісі
побував
Якийсь художник — і
поволі
Дерева перефарбував
У золотисто-жовтий
колір.
Ти хто такий? — я
здивувавсь.—
Чому тебе не бачив
досі?
То придивися,— хтось
озвавсь,—
І ти тоді побачиш
ОСІНЬ.
П
Вранці тато з
магазину
Приніс дітям
пластиліну. ,
Здивувалася Поліна:
— І нащо мені ця
глина? —
Пластилін п о м'я
в Павлусь,
До сестрички
посміхнувсь,
І в руках у нього
виник,
Мов живий, червоний
Півник.
Р
Тигреня мале
Ричить.
Яку букву воно
Вчить?
С
Ти чому, сороконіжко,
Не виходиш гратись в
с н і ж к и?
Доки взую сорок ніг,
То розтане зовсім
сніг.
Т
Через місто мчить
трамвай,
Я кричу йому: —
Стривай!
Підвези до телеграфу,
Телеграму дам жирафу.
Подзвоню по телефону
Тигру, страусу й
пітону.
Відвезеш пізніше в т
и р,
До товариша у двір...
—
І сказав мені
трамвай:
— Я
поїхав, прощавай!
Адже знають добре
всі:
Я — трамвай, а не
таксі!
У
Скажи, горобчику,
чому
Ти так боїшся букви
У?
Тобі зізнаюся я,
татку,—
Ця буква схожа на
рогатку.
Ф
Знає добре буква
кожна,
Що хворіти їй не
можна.
І тому на фіззарядку
Всі побігли без
оглядки.
Зупинилися сестрички
На пісочку біля
річки.
Буква Ф гукає збоку:
Всім узяти руки в
боки
І робіть, як я,
дівчатка,—
Починається зарядка!
Х
Що за буква таємнича?
Не смішна вона,
здається,
Хто ж її повторить
двічі,
Той одразу
засміється.
(Ха-ха)
Ц
Хто це?
Цапок.
Що це?
Ціпок.
А це?
Яйце.
А ти?
Буква Ц?
Ч
Я за мамою скучаю.
Йде з роботи —
зустрічаю.
Приготую Чашку Чаю,
Маму Чаєм пригощаю.
Ш
Мчить маШина за
маШинами,
Шелестить маШина
Шинами.
Раптом щось залізло в
колесо.
— Ти навіщо, цвяШе,
колеШся? —
Зупинилася маШина,
ЗаШипіла тихо Шина:
Ш-ш-ш-ш-ш...
Щ
Потрудився журавель —
Захотілося борЩу.
Цілий день збирав
Щавель
Після теплого доЩу.
Потім вогниЩе розклав
Під калиновим куЩем.
БорЩ смачний
приготував —
ПригоЩає всіх борЩем.
Ь
Утікав од вовка
заєцЬ,
Аж на дерево заліз.
Причаївся і чекає:
Чи не піде вовк у
ліс?
Врешті той подавсЬ до
лісу.
І стрибнув униз
русак.
Приземлився, не
забився,
Бо упав на М'ЯКИЙ
ЗНАК.
Ю
Юра рибку упіймав,
Гриць картоплі
накопав,
Тато із кринички
Витягнув водички.
А маленька Юля
Принесла цибулі,
Кропу і петрушки,—
Зварить мама юшки!
Я
Хто танцює гарно,
дітки?
Я! — Мишко озвався
швидко.
А найкраще хто
співає?
Я! — знов руку
піднімає.
А найбільший хто
хвалько? —
Діти крикнули:
Миш-ко!