Наголос. Словник наголосів. Орфоепічний словник

Запам’ятаймо!

Наголос — виділення одного зі складів у слові посиленим голосом. Такий склад називається наголошеним, решта складів у слові — ненаголошені.

В українській мові наголос вільний. Наголошеним може бути будь-який склад у слові: книжка, пергамент, олівець.

Наголос розрізняє: значення слів     форми слів

засипати — засипати                    книжки — книжки

атлас — атлас                               стіни — стіни

ніколи — ніколи                            пісні — пісні

Деякі слова мають подвійний наголос: первісний, мабуть, назавжди, деревце, також, помилка.

 Відгадайте загадку. Спишіть, над кожним багатоскладовим словом поставте наголос.

Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а навчає.

  1. Поставте наголос у поданих словах. Перевірте себе за словником. Запишіть слова в три колонки з наголошеним: 1) першим складом; 2) другим складом; 3) третім складом.

Арахіс, вільха, глядач, документ, допізна, жадібний, житло, замолоду, запитання, інструмент, каталог, кілометр, мережа, подруга, помилка, цемент, предмет, ознака, рукопис, приятель, продаж.

2. Прочитайте записані слова вголос, запам’ятовуючи наголоси.

Запам’ятаймо

Орфоепічний словник — це словник, у якому подано правила вимови голосних і приголосних звуків у словах, а також правила наголошування слів у сучасній українській літературній мові.

В орфоепічному словнику використовується фонетична транскрипція — звуковий запис слів.

Про норми наголошування слова можна довідатися також із словника наголосів.

Орфоепічна помилка — це неправильна вимова голосних і приголосних звуків або неправильне наголошування слів.

Зразки запису слів у фонетичній транскрипції