Як навчити дитину писати без помилок?

Уміння чітко і грамотно висловлювати свої думки – це важливо. З того моменту, як дитина починає писати свої перші букви в прописах, школа і батьки намагаються навчити його писати правильно, без помилок. Але комусь вдаються складні мовні звороти, а комусь важко написати без помилок навіть найпоширеніші слова. Як же навчити дитину писати без помилок?

Часто можна почути про поняття «природньої грамотності». Але грамотність – це не те, що можна передати у спадок, з чим можна або народитися, або ні. Грамотність – це навик і для придбання цієї навички необхідно докласти чимало зусиль.

Батьки і правильність їхнього мовлення грають важливу роль в тому, як в майбутньому буде писати їх дитина Адже основа грамотності дитини закладається разом з розвитком його мови. Тому, якщо вдома прийнято говорити на «суржиком», слова спотворюються, а читання книг не в пошані, то чи можна сподіватися, що дитина буде писати без помилок?

До речі, книга – це важливий помічник для освоєння досвіду правопису. Дитина багато разів зустрічає якийсь написане в книзі слово і запам'ятовує його – спрацьовує зорова пам'ять. Пізніше, коли це ж слово потрібно буде написати в диктанті або в творі, дитина з легкістю його відтворить. Адже ніхто не замислюється, як правильно пишеться слово «вода», «хліб». Ці слова ми щодня вживаємо в своїй промові, бачимо їх на етикетках продуктів або на рекламних щитах. Навіть першокласник знає, що молоко – це все-таки «молоко», а не «малако» або «молако», тому що він бачив цей напис на пакетах з молоком сотні разів.

У будь-якій мові є цілий ряд слів, написання яких не підпорядковується загальним правилам. Ці слова треба просто знати. Тому дитині потрібно частіше пропонувати літературу, в якій такі слова зустрічаються.

Якщо дитина диктанти пише добре, правильно, але при переписуванні тексту то тут, то там робить помилки – скоріше за все,винна неуважність. Це може означати, що дитину щось відволікає під час письма , заважає йому зосередитись. Тому, коли дитина готує домашні завдання, батьки повинні забезпечити йому максимально зручні і спокійні умови для занять. А, значить, ніяких телевізорів, комп'ютерів, галасливих ігор!

Розвивати уважність і пильність дитині допоможуть спеціальні навчальні ігри. Можна запропонувати дитині невеликий текст, в якому йому необхідно буде підкреслити, наприклад, всі літери «А». Потім завдання ускладнюється: підкреслювати потрібно вже не одну, а кілька букв. Таким чином, дитина навчитися уважніше читати текст.

Дитині, яка робить помилки при списуванні слів з дошки або з книги, можна порадити промовляти слова пошепки. Адже тоді в роботу включається ще й слухова пам'ять, яка допоможе дитині згадати як правильно пишеться потрібне слово .

Як навчити дитину добре писати диктанти? Практика, практика і ще раз практика! Кілька абзаців з улюбленої книги, хорошого журналу, диктант із спеціального збірника – це допоможе школяреві відпрацювати навик написання диктантів. До того ж, часто причиною помилок в диктантах служить страх. Постійні «тренування» позбавлять дитину від цього страху.

Інструкція

1. Перше основне правило - не вказуйте дитині на невірний варіант написання. Чисто з психологічної точки зору ваша фраза «Тут пишеться не« б », а« п »» буде сприйнята як стверджувальна, то є в підсвідомості у дитини відкладається, що писати щось треба було саме «б».

2. Давайте школяру завдання з читання вголос. Найчастіше проблеми з грамотністю виникають у тих, хто страждає порушенням аудиального сприйняття. Чим більше дитина читає вголос, тим більше він починає бачити структуру мови.

3. Читайте самі вголос. Навчіть його виділяти в тексті на слух спочатку пропозиції, потім слова і лише після цього переходьте до вивчення складів і звуків. Наша система освіти довгий час діяла у зворотному напрямку - від окремого до загального. Зазвичай починають навчання письма з вивчення звуків, потім складів і лише після цього вивчають слова і пропозиції. Це не зовсім правильно.

4. Проводьте диктанти. У шкільному підручнику буває цілком достатньо практичних вправ. Читайте чітко. Чим молодша дитина, тим повільніше диктування. Спостерігайте за тим, як дитина пише. Якщо ви бачите, що він вимальовує невірну букву - відзначте, що тут пишеться буква «а» або «о». І знову, не говорите невірний варіант. Нехай дитина знає тільки правильне написання.

5. Один відомий методист Тихомиров розробив дуже ефективну методику, яка допомагає багатьом педагогам успішно боротися з неписьменністю школярів. Чисто практично ця теорія полягає в наступному: запропонуйте дитині прочитати довільний текст не так, як ми зазвичай говоримо, а буквально - так, як пишемо. Цей прийом називається орфографічним читанням. Не потрібно боятися, що дитина стане завжди говорити так, як читає. Він цілком усвідомлює, що те, як ми пишемо, відрізняється від того, як ми говоримо. Дитині треба розбити слова на склади і промовляти слова, виділяючи їх складові частини, але робити це потрібно досить швидко. При виконанні цієї вправи у дитини задіюються відразу три види пам'яті: моторна, слухова і зорова.

6. Використовуйте для такого читання лише твори класиків, видані солідними видавництвами. Ймовірність того, що при цьому ви натрапите на спочатку неграмотний текст, дуже мала. Практикуйте орфографическое читання регулярно, особисто присутній при занятті. Якщо ви чуєте, що дитина прочитав не так, як пишеться (наприклад, не корова, а карів), то м'яко поправте його і попросіть знову прочитати слово. Не змушуйте дитину займатися занадто довго. До 10 років достатньо 10-15 хвилин, після - більше 15 хвилин.

Корисні поради

Деяким дітям допомагає переписування текстів. Дайте своїй дитині влітку завдання переписувати кілька сторінок з твору класика. Якщо все літо школяр буде приділяти цьому заняттю по 15 хвилин, то вже до 1 вересня в його грамотності відбудуться значні позитивні зрушення.

ДИКТАНТИ НА ВСІ ПРАВИЛА

Кобза

Відгриміли, відрокотали, віддзвеніли роки давні. Відстугоніли давно копита козацьких коней. У притишених залах музеїв зберігаються шаблі й рушниці, бойові стяги, кобзи й бандури.

Кобзо — співуче серце народу! Скільки вас потрощили, розтоптали вороги! Скільки вони розірвали, пошматували струн! Але замість побитих, знищених невтомні майстри-самоуки творили з дерева нові, ще голосніші, кобзи-бандури. Вони громовито рокотали над Дніпром. (За І. Цюпою) (57 слів)

Засвітилася

Росла собі модринка. Бачив її частенько, та кожного разу не задивлявся. А оце іду — і аж зупинився, здивований до краю: стоїть модринка, та й наче не та. Стоїть ошатна, осяяна якимось незнаним сяйвом. Гілочки підсвічені. Видно кожну гілочку. Усміхається, тільки усмішка та пробивається крізь тиху зажуру.

А все це він, вересень. Ніс у пригорщах жар, щоб пастухам картоплі напекти, та з поспіху загубив вуглинку-золотинку. Впала золотинка біля деревця, до самого стовбура прикотилася. І почала модринка поволі й собі від стовбурця навсібіч золотитися, аж поки не засвітилася вся. (Є. Шморгун) (88 слів)

На сніговій галявині

Хоч уже й весною запахло, а снігу в лісі ще ого скільки! Он на ньому мовби хтось розсипав дрібне намисто. Це протоптала стежку мишка. Бігає собі від однієї нірки до іншої.

Трохи далі лишив свої сліди заєць. Та все петлями. Ніяк не добереш, куди він пострибав.

Лисиця ступне і махне пухнастим хвостом, замітає свої сліди, як віником.

Білкам замітати сліди не треба. Білки рідко спускаються з дерев. (За Б. Харчуком) (67 слів)

Квіти українського вінка

Усього до українського віночка вплітають 20 квіток. Символом нескореності вважають квітку деревію. До барвінку ставляться як до символу життя. Безсмертник дарує здоров'я нашому роду людському. Цвіт вишні та яблуні — символ материнської любові. Мальва — оберіг нашої оселі. А любисток і васильки — символ відданості. Ромашка приносить здоров'я, доброту та ніжність. Є у віночку кетяги калини. Є хміль — символ розуму і гнучкості.

Плести віночки — це ціла наука. (О. Кириченко) (64 слова)

Де жили слов'яни

Територію нашої прабатьківщини — Київської Русі — населяло кілька слов'янських племен. Відповідно в них були й різні імена.

У центрі по Дніпру селилися поляни (жили на полі). Північна частина Полісся залюднена була племенем деревлян, що жили в лісах, тому й звалися таким іменем. На правому боці Дніпра, на болотах, мешкали дреговичі (дрегва — багно, болото). У кожного племені були свої засоби існування: хліборобство, скотарство, мисливство. (62 слова)

Берізка

Вона росла струнка і юна серед гущавини великого гаю. Стояла поміж своєї лісової рідні, струнка, білокора, і раділа з того, що народилася березою, а не якоюсь бузиною чи вільхою, яка росте на болоті.

Берізка і справді була красива. Стовбур білий-пребілий, ніби кований із срібла. Неширока, але рясна крона, що рветься вгору. Вниз опущені шовковисті коси, усіяні блискіт-ними сережками. Восени береза заплітала в ті коси жовтогарячі кісники і стрічки, а потім запиналась золотою хусткою, витканою з парчі. (За І. Цюпою) (77 слів)

Квітка конвалії

На очі трапилася квітка конвалії. Самотня, проте ці квіти поодинці й ростуть.

Надзвичайно велика, на товстій ніжці, з цілою гірляндою вишуканих білих «ліхтариків». Ніби виточені зі слонової кістки, і разом із тим пружні, свіжі, живі, вони сяяли. То в сонячних променях мерехтіли краплини роси. Не квітка, а маленьке божество! Я нахилився до конвалії, вдихнув її па-хощі і ніби почув коротку, але проникливу оповідь про інший світ — тонкий, ніжний, гармонійний. Світ, де квітів не рвуть і не топчуть. Перед ними схиляються.

                                                                          (За В. Севастьяновим) (81 слово)

Цвітуть каштани

Пройшли перші травневі дощі, і розгорнулося тендітне листя київських каштанів. А над ними малесенькими пірамідками звелися пуп'янки майбутнього цвіту.

Чудовий вигляд мають вулиці Києва. Але найпрекрасніші парки і сквери під час цвітіння каштанів.

З кожним днем зеленішають і густішають крони дерев. І ось на тлі їхньої оксамитової парчі спалахує білими пірамідами суцвіття. Увечері каштановий цвіт у світлі вуличних ліхтарів нагадує квітки на ялинках.

Радісною усмішкою цвіту іде травень на українські землі. Дніпрові хвилі б'ються об гранітну набережну. А в тихі місячні ночі у воді віддзеркалюються розквітлі крони.

Знову цвітуть каштани. (За В. Пархоменком) (90 слів)

Пташина їдальня

Зима вибілила поле, причепурила. Якби не оце засохле бадилля бур'янів, що стирчить по краю ярка, то було б чисто, як у світлиці.

...Назбирав будяків, реп'яхів, лободи та чорнобилю, розпалив багаття й обідаю біля вогню.

Надворі не холодно, ні, але просто затишніше почуваєшся, коли поруч димок в'ється.

Не забарилися й гості. Синиці стрибають по бадиллі, насіння скльовують.

Потім прилетіла весела зграйка щигликів. Пір'я в них яскраве. На голівці оксамитово-чорна шапочка. Обсіли реп'яхи, обідають.

Отож, виходить, у зимовому полі й бадилина не зайва. (За Є. Шморгуном) (82 слова)

Вишивані рушники

Жінки в Україні завжди вишивали рушники. Любили їх вишивати й дівчата. Рукодільниці зображували на них різні рослини. На весільних рушниках вишивали калину. Символом сили і краси був дуб. Його можна часто зустріти на чоловічих сорочках. Ніжна квітка маку уособлювала пам'ять народну. Маки вишивали в хатах, де були загиблі. Вишивали й інші квіти — лілею, ружу.

Вишивані рушники люди вважали священними оберегами. (60 слів)

Ромашка

Проклюнулась на леваді маленька ромашка. Навколо високі трави стоять. І всім їм до ромашки байдуже.

Незатишно стало ромашці, й вона сумно похилила голому. Коли чує: хтось грає. Срібно так, солодко.

Ворухнувся на ромашчиному стеблі один листочок, другий. Розплющила ромашка очі — аж то бджілка кружляє. її крильця бринять, і від того — музика.

Радіє зелена земля. Радіє синє небо. Ромашка підвела голову і розквітла.

І від того, що ромашка розквітла, літо стало ще кращим. (За Б. Харчуком) (72 слова)

Гості

За ніч снігу ой-ой скільки нахурделило!

Узяла Інна дерев'яну лопатку і заходилася розчищати подвір'я. Постаралася, всенький сніг до паркану згорнула.

На подвір'я одразу ж висипали кури. Услід за курами вийшли й гуси. Ґелґочуть весело.

Інна винесла птаству вареної картоплі з висівками:

— Снідайте на здоров'я!

Сама теж пішла в хату снідати.

Коли це зирк у вікно — а на подвір'ї повно якихось чудернацьких птахів. Ніби руді м'ячики перекочуються, картоплю дзьобають. То були куріпки. Видзьобали картоплю і неквапом подалися геть. (За Є. Шморгуном) (78 слів)

Лелеки

На старезному в'язі жили лелеки. По них я навчився зустрічати весну і проводжати літо. З'являться у своєму гнізді лелеки — і швидко настануть чудові теплі дні. Відлетять лелеки — і холодна зима не за горами.

Жили лелеки у великому круглому гнізді із паліччя. Жили весело. Дружили з усіма горобцями нашої вулиці.

З'являлися у гнізді маленькі лелеченята, і старі лелеки уже не гуляли. Так і снували з подвір'я на болото, а з болота на подвір'я.

А лелеченята вже витягують дзьобики, все їсти просять. Росли вони дуже швидко. А потім лелеки покидали гніздо. Тільки ночувати поверталися.

А згодом і зовсім не з'явилися. Відлетіли у вирій. (За Ю. Збанацьким) (100 слів)

Чудні

Подумалось, гуси погубили біле пір'я, а то маргаритки. По всьому лузі біліють.

Подумалось, чудні ці маргаритки: уже й трава вибуріла, уже сніжинки пролітають, а вони цвітуть.

Подумалось тоді, пізньої осені.

...Щойно схлинула весняна повінь. Бреду калюжистим лугом до річки. Аж зирк — маргаритки цвітуть!

Чудні ці маргаритки: ще на всій заплаві нічого не проклюнулося, а вони біліють.

Подумалось, як добре, що є на світі чудні квітки маргаритки.

                                                                                     (За Є. Шморгуном) (66 слів)

Шість ялинок

В одному чудовому лісі росло шість зелених ялинок. Кожна вважала себе найкращою. Біля них росла одна біла берізка.

Одного разу ялинки почали сперечатися. Одна говорила, що вона найпишніша. Друга говорила, що вона найстрункіша. Третя говорила, що вона найзеленіша. І так всі вони вихваляли себе. Здійнявся такий галас, що берізка не витримала і втрутилася в їхню розмову. Вона сказала, що ялинки всі однаково гарні.

Ялинки обурилися і продовжували сперечатися, та недовго. Поміркувавши, вони згодились із думкою берізки і більше не сварилися між собою. (81 слово)